Історія села і школи

http://uk.wikipedia.org/wiki/Вишнівчик_(Теребовлянський_район)

 

Наче голубою стрічкою оповите наше село Вишнівчик річкою Стрипою. Весною потопає воно у квітучих вишневих садах.

Можливо, саме від цього п’янкого медового дивоцвіту й походить його назва. Найдавніші перекази про населений пункт знайшов наприкінці ХІХ ст. підгаєцький учитель і етнограф Недзвєцький у хроніці жовківського каноніка і теребовлянського декана Пашковського. Зокрема, у цьому документі є згадка про те, що перший костьол збудував у Вишнівчику галицький хорунжий Маковєцький герба «Доленга» ще у ХV ст., а у 1864р.турки його зруйнували. В історичних документах за 1581р. Вишнівчик згадується вже як місто, яке перебувало у власності шляхтичів Вестемпів. У 1602р. населений пункт отримав магдебургію. Після визвольної війни 1648-1654рр. відомостей про населений пункт в історичних документах не зустрічається. Очевидно, саме в цей час після численних розорень та руйнувань Вишнівчик втратив міський статус.

Є ще один здогад про походження слова Вишнівчик. На основі записів, знайдених у латинському костелі села, Зарваниця була колись обширніша, бо обіймала нинішній Вишнівчик і Полісюки. У 18 ст. припала вона двом сестрам Уменським, які поділилися нею таким чином: одна дістала вищу частину (Wyzna Zfrwanica), а друга - нижчу. Щоб не говорити " вища Зарваниця” і ”нижча Зарваниця” , назвали вищу Зарваницю Вижньовчик (Wyzniowozyk). Звідси й пішло —Вишнівчик.

З історії освіти у Вишнівчику.docx
Microsoft Word документ 228.7 KB

Цікаві фото з історії школи розміщені тут