Наша школа хоче взяти участь у національному проекті "Відкритий світ"

Вірте! Мрії здійснюються 

                                  

Напевно, найважливіше в житті людини - вміння вірити і працювати. Вірити в те, чого хочеш, чого прагнеш, на що сподіваєшся. І обов’язково працювати, для того щоб все це здійснити. Все життя ми живемо у мріях і бажаннях. Деякі з них здійснюються, а деякі так і залишаються просто мріями. Так що ж потрібно зробити для того, аби нездійсненна мрія стала реальним досягненням? Насамперед, це щиро вірити, не переставати мріяти і наполегливо працювати. Якщо маєш всі ці якості, можеш бути впевненим - твоя мрія здійсниться. Адже завдяки цьому і здійснилася мрія моєї школи.

Я навчаюся у маленькій, сільській школі з просторими, красивими класами, талановитими і відданими педагогами, з цікавими та допитливими учнями, але з малою наповнюваністю в класах. Мала кількість учнів, всього 102, не давала можливості пройти відбір у конкурсі Національного проекту « Відкритий світ - 2000 шкіл» та отримати там перемогу. Але не цього разу. Оголошення про набір учасників у Національний проект ”Відкритий Світ” першою прочитала вчитель математики та інформатики Попель С.М. Саме вона запалила іскру віри та перемоги в учнів і вчителів і довела, що мрії все-таки здійснюються.

Вся школа радо зголосилася брати участь у цьому проекті, адже перемогою в ньому були 5 сучасних мультимедійних комплексів та цифрових лабораторій , обладнаних електронними дошками Аpple для учнів 5-9 класів. Але для того, щоб їх отримати, потрібно було створити 5-ти хвилинний ролик, який би давав відповідь на головне питання: «Чому саме наша школа має взятии участь у Національному проекті Відкритий Світ?» Після цієї новини учні радо взялися до роботи. Ні одного дня осінніх канікул не було витрачено на відпочинок. Учні збиралися в школі, складали сюжет ролика, розігрували інсценівки, брали один в одного інтерв’ю, навіть і батьки не були байдужими до цього конкурсу.Але, напевно, найбільше сил до цієї справи приклала Попель С.М. Адже вона збиралася з учнями, запрошувала їх до себе додому, не спала ночами, монтуючи ролик. А на питання: « Чому цей ролик переможний?», просто відповідала: «Він щирий, справжній, а головне- учнівський». Навіть саму роботу вона підписала не своїм прізвищем, а “учні Вишнівчицької ЗОШ, що вклали в цей ролик серце, душу і дорогоцінний час». І ось коли ролик був нарешті готовий, сайт, на який його потрібно було відіслати, став недоступним. Однак, ніхто не втратив надіїі і через декілька днів сайт все-таки відновили. І Вишнівчицькій школі залишилося тільки чекати. З тривожними відчуттями Світлана Михайлівна заглянула в списки шкіл-переможців і не побачила там нашої школи. Це був важкий час, адже навіть всі ентузіасти цього проекту втратили надію. Однак, тільки не Світлана Михайлівна, через 2 тижні, в ніч перед святом Миколая, вона знову із хвилюванням заглянула в інші списки, і яким було її здивування, коли між назвами інших шкіл, вона побачила Вишнівчицьку. Це була справжня перемога. Незважаючи на малу кількість учнів, недостатню швидкість інтернету, відсутність медичного кабінету, учні нашої школи матимуть змогу навчатися за допомогою високотехнологічного обладнання. Однак , коли пройшов весь ажіотаж і захоплення перемогою, постало багато фінансових проблем : виготовлення проектної документації будівлі школи, підключення швидкісного інтернету, підведення WIFI . Згодився допомогти і сприяти вирішенню цих проблем постійний меценат і спонсор школи, людина щирого серця і доброї волі – о. Володимир Фірман. Отож учні Вишнівчицької школи з нетерпіннячекають встановлення сучасної техніки.

Але і після перемоги залишилося чимало людей, що й досі не вірять, сумніваються. Це люди, які не вклали в цей проект головного - власної любові.

Тож нехай повірять всі, хто досі не вірив, нехай зрозуміють ті, хто все ще сумнівається, адже, як говорив відомий поет-лірик Павло Грабовський: ”Мало нас, та це - дарма. Міцна віра рушить скали ”.